Адаптація до змін клімату: Досвід українських міст

0
93

В

осени 2020 року у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів гаряче, й не лише через аномально теплу осінь. У жовтні Міндовкілля завершило прийом заявок від охочих долучитися до розробки рамкової Національної стратегії з адаптації до зміни клімату до 2030 року. Допомагатиме координувати робочу групу та, власне, писати саму стратегію проєкт ЄС/ПРООН EU4Climate. Так будуть враховані кращі міжнародні практики та досвід Європейського Союзу плануванні адаптації до зміни клімату.

Image for post

Image for post

Photo: Pixabay

Для написання стратегії важливі два підходи. Це врахування вразливості та потреб різних секторів економіки — енергетики, сільського господарства, будівництва тощо, а також вразливості і потреб міст, адже реалізувати стратегію у більшій мірі доведеться саме містам. Практика міст у втіленні заходів скорочення викидів парникових газів та адаптації до зміни клімату стане невід’ємною складовою в реалізації Стратегії адаптації та прикладом для інших міст.

Свій шлях до адаптації та пом’якшення наслідків зміни клімату більшість міст України розпочинає завдяки Угоді мерів — ініціативі Європейської комісії для спільної протидії зміні клімату. Міста-підписанти Угоди зобов’язалися до кінця 2020 року скоротити свої викиди вуглекислого газу на 20%. Як досягають своєї цілі українські міста?

Досвід Житомира

Для реалізації своєї кліматичної цілі у Житомирі розробили план зі сталого енергетичного розвитку на 10 років. По суті, треба було визначити, як саме місто зможе виконати ті зобов’язання, які воно бере на себе. План склали і побачили, що на його втілення потрібно близько 104 мільйонів євро. Сума непідйомна, враховуючи, що бюджет розвитку міста — 70 мільйонів гривень (близько 2 млн євро). Тим не менше вирішили спробувати і запустити процес.

«Ми почали рухатися. І коли почали, то виявилося, що коли знаєш, куди йдеш, то і можливості з’являються, і люди, які тобі готові в цьому допомагати, і гроші на реалізацію плану», — розповідає Тетяна Зятікова, начальниця відділу інфраструктурних проєктів, енергоефективності та промоцій Житомирської міської ради.

Спочатку взялися за маленькі проєкти: утеплювали дитячі садочки і школи. За ними пішли більші, коли в місто почали заходити гроші міжнародних фондів. Це розширило можливості, але водночас і поставило нові задачі. До прикладу, одною із вимог швейцарського партнера-донора було впровадження Європейської енергетичної відзнаки (European Energy Award). Це система управління енергетичною політикою міста, до якої місту вдалося долучитися.

Image for post

Image for post

Фото: Ольга Саліпа

«В Україні такий досвід мала тільки Вінниця. Вони перше місто, яке сертифікувалося і впровадило цю систему управління. Фактично, крім Вінниці не було в кого спитати, як це все працює, тож ми з ними радилися», — каже Тетяна Зятікова.

Для отримання Відзнаки у Житомирі розробили Муніципальний енергетичний план і взялися за його реалізацію. Підсумки підіб’ють по закінченню 2020 року, але срібну Європейську енергетичну відзнаку місто вже отримало.

Енергоефективністю в Житомирі вісім років тому займалися двоє людей. Зараз над цим працює цілий відділ і залучає інших. Тетяна Зятікова впевнена, що у великому місті енергоефективністю і адаптацією до змін клімату має займатися «ціла армія людей»:

«Потрібно не лише самим працювати, але залучати обласну адміністрацію, інші міста, журналістів, школи та університети. Тож, ми створили міждисциплінарну групу, яка щоп’ятниці збирається на відкриті обговорення. Кожен може взяти участь, запропонувати ідею чи долучитися до поточної роботи».

Зараз відділ працює над новим Планом дій зі сталого енергетичного та кліматичного розвитку. Для цього вже зробили аналіз ризиків разом із широким колом спеціалістів. Начальниця відділу розповідає:

«Мало говорити з головами департаментів. Ми намагалися оцінити ці кліматичні ризики для міста, спілкуючись з людьми, які в самому місті працюють. Які дотичні до водозабезпечення, різних екологічних питань, мають досвід і розуміються на темі клімату та охорони довкілля».

Житомиряни підозрювали, що великою проблемою для міста буде вода, оскільки місто водою забезпечує єдина річка, яка зараз дуже мілка. Тетяна розповідає, що дуже показово було, коли після теплої зими і і періоду без опадів, пішли дощі, але річка не наповнювалася. Іншими свідченнями було те, що в околицях міста та в громадах навколишніх сіл зникла вода в криницях. Просто зникла.

Динаміку зміни клімату та стихійних явищ вивчали також в метеорологічній станції. Так, для Житомира характерними є випадки сильних вітрів, сильних злив, дуже великої ожеледі.

«Ці ризики ми довивчаємо, щоб правильно описати й охарактеризувати. Зараз ми працюємо над Планом дій зі сталого енергетичного та кліматичного розвитку, де, окрім енергетики, включимо заходи з клімату, оцінку ризиків, заходи з адаптації», — каже Тетяна.

У грудні 2019 року місто почало роботу над підготовкою заходів з адаптації до зміни клімату та готує документ з оцінкою адаптації міста до зміни клімату.

«Зараз ми працюємо над підготовкою стратегічних документів, які допоможуть місту адаптуватися та зменшити негативний вплив на клімат, адже економічна діяльність людини є одним з найбільших чинників, які провокують зміну клімату. Саме тому нам важливо врахувати думку експертів із різних сфер, дотичних до цієї тематики», — резюмує Тетяна Зятікова.

Image for post

Image for post

Фото: Ольга Саліпа

Досвід Хмельницького

У Хмельницькому очікують, що до кінця 2020 року виконають умови Угоди мерів й кількість викидів С02 у місті скоротиться на 20%. Це 210 тисяч тон, із яких половина пов’язана із хмельницьким полігоном для твердих побутових відходів.

Для вирішення проблеми залучили інвестора й почали проводити дегазацію полігону. Як це відбувається? На полігоні відкачується газ, що бродить у смітті, і по мережі переходить на установки, які переробляють його в «зелену» електричну енергію.

«Це дало нам змогу скоротити кількість викидів С02 майже на 100 тисяч тон. Тож маємо досить яскравий приклад позитивних змін, бо полігон у нас знаходиться в місті й безпосередньо впливає на наш клімат», — коментує Наталія Плеканець, завідувачка відділу енергоменеджменту Хмельницької міської ради.

На цьому не зупиняються і планують поряд із полігоном збудувати сміттєпереробний завод. Хмельницький стане другим містом в Україні, після Львова, яке робить кроки в цьому напрямку. Із захоронення тут планують перейти на переробку сміття, тільки 10% з якого буде виходити на полігон.

«Нам потрібна була альтернатива полігону. Так з’явилася ідея зі сміттєпереробним комплексом», — каже енергоменеджерка.

Місто викупило земельні ділянки біля полігону для його зведення. Уже погоджено план отримання кредиту від Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР), а реалізовувати проєкт почнуть у 2022 році. Тим часом вирішують питання сортування сміття у місті. До кінця цього літа планували розмістити контейнери для роздільного збору сміття на всіх сміттєвих майданчиках Хмельницького. Вони вже є у всіх школах, щоб змалечку привчати дітей сортувати.

Image for post

Image for post

Фото: Ольга Саліпа

У міській раді створили Центр енергоменеджменту. Кожен мешканець може отримати в Центрі безкоштовну консультацію. З яких питань? Наталія Плеканець пояснює:

«Будь-яке зменшення використання енергії веде до зменшення шкідливих викидів в атмосферу. Тут розказують, як раціонально використовувати енергію і зменшити споживання енергоносіїв, а відповідно й адаптуватися до змін клімату».

На запит мешканців багатоквартирного будинку міська рада може провести безкоштовну тепловізійну відеозйомку, щоби визначити проблемні місця і запропонувати рішення. Паралельно працює програма співфінансування, завдяки якій за три роки вдалося повністю утеплити 15 багатоповерхівок.

«Я працюю у цій сфері вже десять років і скажу, що коли починала, то ніхто питаннями енергоефективності займатися не хотів. Але ми тоді стали учасниками проєкту з теплозабезпечення й отримали підтримку інвестора. З цього все й почалося.

Ця підтримка з-за кордону допомагає постійно вчитися й бути в курсі нових підходів. Коли ми підвищуємо свій професійний рівень, то можемо без страху, зі знанням справи впроваджувати зміни в місті. І бачимо, як вони вже дають свій досить гарний ефект», — розповідає Наталія Плеканець.

Image for post

Image for post

Фото: Ольга Саліпа

Серед прикладів таких гарних ефектів — енергоменеджмент у всіх бюджетних установах. Це майже 300 об’єктів, в яких енергоменеджери ведуть щоденний моніторинг споживання енергоносіїв:

«Ми розробляємо для них норми споживання і контролюємо. Якщо стаються перевитрати, ми розбираємо, дивимося в чому причина. Пропонуємо заходи з енергоефективності та енергозбереження, щоб покращити ситуацію в закладі. Такий налагоджений процес допомагає нам зменшити навантаження на міський бюджет».

…….

Ініціатива EU4Climate, що реалізується Програмою розвитку Організації Об’єднаних Націй за фінансування Європейського Союзу, сприяє пом’якшенню наслідків зміни клімату та адаптації до них, а також розвитку економіки з низьким рівнем викидів і стійкістю до зміни клімату відповідно до Паризької угоди. Це допоможе країнам Східного партнерства інтегрувати цілі зі зниження викидів і стійкості до зміни клімату в політику і плани розвитку, удосконалити і консолідувати політику в області клімату та регулювання законодавства.

Авторка: Юлія Гудошник. Редактура Вікторії Яшкіної та Юлії Самусь, ПРООН.

Джерело: Адаптація до змін клімату: Досвід українських міст | by UNDP Ukraine | Nov, 2020 | Medium

Leave a reply