Відповідальність за створіння: згуртованість парафіян греко-католицької громади храму Пресвятої Трійці разом з родиною священника о. Романа Піцури с. Луг, для подолання наслідків паводку

0
44

  Цьогоріч після затяжних дощів літній паводок 23.06.2020 року додав роботи багатьом жителям села Луг, Рахівського району. Узбережжя річки Тиси знову вкрило побутове сміття, принесене стрімкими водами, дерева «прикрасили» поліетиленові «прапори», як кажуть жителі Луга, пет-плашки, дрантя, взуття, автозапчастини – картина невтішна. Особливо важко дивитися на такі краєвиди, коли розумієш, що їх причина – діяльність людини, яка перетворює красу Божу на стихійні смітники.  

 

                                                Літній паводок (розлив р. Тиси) у селі Луг (Рахівський р-н) 23.06.2020 року

Природа терпить роками (у нашому випадку попередній паводок такої сили був 25.07. 2008 року), а потім повертає людині результати її діяльності. І виглядають «ці результати» не найкраще. Зразу після повені важко дивитися, як колись мальовничі місця відпочинку перетворилися за смітники, опускаються руки, ти нічого не хочеш більше робити, усвідомлюючи, що перед стихією людина безсила. Та Господь дає сили, посилає помічників, щоб знову оновити лице Землі. Саме так 03 серпня 2020 року молодь с. Луг, парафіяни греко-католицької громади храму Пресвятої Трійці разом з родино священника о.Романа Піцури  зібралися, щоб прибрати територій напроти храму, узбережжя річки Тиси, що вже кілька років є чудовим місцем відпочинку спекотними днями  не тільки для мешканців села та парафіян нашого храму, а й для подорожніх, туристів, які зупиняють тут, щоб відпочити у дорозі, покупатися у свіжих водах гірської річки, посидіти  у холодочку під розлогим горіхом.

 

Священича родина Піцур висловлює особливу вдячність небайдужій молоді – Арсенії, Любомирі, Оксанці, Марії, нашим синам Ромчику, Назару, Давиду – за допомогу, веселий настрій, приємну атмосферу. Радіємо, що Ви є .

Післяслово від Тетяни Піцури: “Коли наша родина у 2005 році переїхала до с. Луг Рахівського району нас неприємно вразив той факт, що при в’їзді у село напроти храму при дорозі на березі Тиси «красується» стихійне сміттєзвалище. Місцева влада не одразу реагувала на вимогу отця припинити це безлад. Священик не здавався, просив засипати сміттєзвалище, переконував людей не кидати побутові відходи собі під ніс, говорив прямо: «Це гріх!» Так за його ініціативи  однієї весни перед Великоднем парафіяни прийшли на акцію прибрати територію напроти церкви. З того часу щовесни разом бралися за роботу, щоб перетворити занедбаний пустир на галявину, місце відпочинку для подорожніх та своїх. З роками потроху розширили територію, обрізали старі дерева, викорчували зарості чагарників, прочистили дорогу аж до русла Тиси. А цієї весни висадили саджанці горіха, за кошти громади змайстрували дерев’яну альтанку із ґонтою – сиди і любуйся Божою красою. Так на місці смітника постали, як говорить між собою молодь, «Мальдіви» коло церкви.”

Інформаційна служба Комісії з екології Мукачівської греко-католицької єпархії за матеріалами пані Тетяни Піцури (Парафіяльна громада Пресвятої Трійці с. Луг Рахівського району).

Leave a reply