Гідробіолог Євген Дикий в Ужгороді: «Площа засміченості океану становить 22 площі держави України»

0
49

 Гідробіолог Євген Дикий в Ужгороді: «Площа засміченості океану становить 22 площі держави України»

Сьогодні в Ужгороді відбулася прес-конференція під назвою: «Тиса-Чорне море-Антарктида: глобальне забруднення планети пластиком та шляхи його попередження», під час якої із журналістами спілкувалися вчені дослідники, спеціалісти на тему сміття. 

Розпочався захід із виступу гідробіолога Євгена Дикого – директора Національного антарктичного наукового центру, який працював на станції «Академік Вернадський» в Антарктиді.

«Коли я починав досліджувати Антарктиду, то думав, що працюватиму в найвіддаленішому куточку України, де немає сміття, припускав, що хоч там не зіштовхнуся зі сміттям. Але виявилося, шо й там я мусів перш за все займатися забрудненням, сміттям, бо його і т там вистачає», – відзначив гідробіолог.

 

Зі слів ученого, він був просто вражений тим, що побачив. «Кити страждають, вони вмирають від голоду посеред повного моря риби та креветок…Біда в тім, що вони встигають засмоктати в себе тони сміття, і в підсумку не можуть уже вмістити рибу, креветок, нормальну їжу, і тому з часом ми знаходимо їх на берегах океанів, страшенно худих… Кити вмирають від пластикового голодомору!»

Дослідник наголосив на тім, що коли пластик стає меншим, подрібнюється, ми його ніби не бачимо, але насправді він не зникає, він завдає ще більшої шкоди довкіллю. Річ у тім, що він стає таким дрібним, що впливає на планктон, дрібніші організми, і тоді основа харчових ланцюжків – зоопланктон – починає гинути від голоду зі шлунками, забитими пластиком…

Зі сів дослідника, у самій Антарктиді небагато сміття, тут всього три десятки полярних станцій, кілька тисяч туристів. Євген Дикий продовжив: «Локальне забруднення там можна навіть вважати нульовим, але! Але і в Антарктиду доносить сміття з інших континентів океан, різними течіями. І ми вимушені на станції «Академік Вернадський» розпочинати дослідження, не як живе Антарктида – ця доволі віддалена і непорушна система, а досліджувати, як впливає на неї забруднення, відповідно, ставити колектори, вловлювачі, відбирати проби, робити аналізи жирової тканини в тварин тощо… Що парадоксально, з’ясували, що і навіть у яйцях пінгвінів ми вже знаходимо мікропластик, ті речовини, які ми безконтрольно викидаємо, приміром, ліки, якими лікуємося, зливаємо у воду…. Ц все не зникає! І ці результати є основою того, що ми говоримо, чому проблема забруднення пластиком є планетарною».

Але починається ця проблема не в Антарктиді, наголосив учений:

«Починається ця проблема не в океані, не в тій навіть плямі посеред океану, а на суходолі, на берегах річок, відтак потрапляє в моря, і чинить шкоду на всьому своєму шляху”.

 

«Так, ми намагаємося скористатися проблемою мімімішних пінгвінчиків, щоб привернути увагу до глобальної проблеми сміття», – наголосив пан Євген.

Він також додав, що переробки сміття – це на сьогодні єдиний  шлях вирішення порушеної проблеми. «Той досвід, який було напрацьовано в Ужгороді, ми плануємо застосовувати на станції «Академік Вернадський», тобто, будемо переробляти сміття і виготовляти різноманітні вироби. Учений наголосив, що йдеться про обладнання, яке нині є на базі «Резиденції пластикожуя» на Ужгородщині, де в школі діти збирають сміття, сортують його, а відтак переробляють і з допомогою 3D-принтера створюють різноманітні речі. Брелки у вигляді пінгвінів? Чому б і ні, все це реально! Подвійна користь: і переробка сміття, тобто, вирішення екологічної проблеми, і виготовлення сувенірів та заробляння на цьому! Ми плануємо виготовляти таких пінгвінчиків з пеперобленого пластику на станції «Академік Вернадський!» – розповів Є. Дикий.

Джерело:http://uzhgorod.net.ua/news/146289?fbclid=IwAR2ytx_4XvCoF5GD8xd9X35Yr9A8gLINTthNtKlDAetoQ3wv3hd9VeWjk7s

Leave a reply