ПОСУХА ТА ПАРАЗИТИ: ЧОМУ У КАРПАТАХ МАСОВО ВИСИХАЮТЬ ДЕРЕВА

0
98

Коли говорять про знищення лісу у Карпатах, найчастіше акцентують на незаконних рубках. Із цим боротися можна – і, насправді, необхідно. Проте є іще одна проблема – висихання дерев, на яке людський чинник вплинути не в змозі.

Тривалість життя дерев різних порід варіює від 50-70 років у сірої вільхи до 300-400 у сосни і ялини та 1500 років у дуба. В селі Стужиця на Закарпатті росте рекордсмен – «Дідо-дуб», якому вже 1300 років. Хто знає, що він бачив на своєму віку, і які примхи природи йому довелося пережити? За майже півтора тисячоліття велет переніс, ймовірно, усе: і тріскучі заморозки, і палючі посухи, і проливні дощі, і шквальні вітри, і атаки шкідників. Все живе приречене страждати. Те, що його не вбиває, іноді робить його сильнішим, але частіше просто підточує сили. А те, що вбиває – таки вбиває. Раз і назавжди.

Розкажи мені, смереко…

Кілька років тому у Закарпатському обласному управлінні лісового господарства забили на сполох: у краї гектарами висихають смереки. Причому загибель почалася ще на початку 2000-х. Причин називали багато – вітровали, несприятливі погодні умови, а з шкідників – короїд-типограф і коренева губка (вид паразитичного гриба). Лісівники відзначають, що періодичне висихання смеречників спостерігалося і у 40-х та 60-х роках минулого століття, після чого начебто перестало бути проблемою. Але у контексті зміни клімату про це заговорили знову.

Фото: пресслужба Закарпатського ОУЛМГ

Смерекові важко переносять посухи, адже у них поверхнева коренева система. Якщо дерево не може набрати достатньо вологи, воно одразу слабне. Якщо ж, навпаки, йдуть сильні зливи і вітер, його легко може вивернути з корінням.  Фахівці твердять: пересихання шару ґрунту, у якому знаходиться коріння смереки, робить дерево більш уразливим до атак шкідників. А підвищення температури повітря підсилює їхню активність. До прикладу, короїд-типограф вилітає, коли температура сягає 18 градусів, а найкомфортніші умови для нього настають за температури +27 – +33°С. Зимові заморозки нижче –24°С для жуків смертельні, але такого не дочекаєшся.

Хімічні засоби боротьби зі шкідниками у лісгоспах не можна використовувати, тому боряться біологічними. Короїдів заманюють у феромонні пастки – пластмасові ємності, наповнені речовинами, що приваблюють комах. Їх ставлять у період з квітня по вересень і перевіряють щотижня. Очевидно, що таким методом усіх жуків не переловиш.

Короїд-типограф – пожирач хвойних. Фото: Вікіпедія

На уражених короїдом ділянках проводять санітарні рубки. Втім, частина їх знаходиться на території Карпатського біосферного заповідника, де будь-яка вирубка заборонена. А такі дерева, якщо їх не прибирати, стають розплідниками для шкідників і заражають здоровий ліс. Окрім того, сухостій – ідеальне паливо для лісових пожеж.

Проблему могло частково спричинити і висадження порід дерев у нерідних для них місцях. Найсприятливіший для смерек пояс – на висотах більше тисячі метрів. Все, що росте нижче – це похідні деревостани, насаджені людиною. На малих висотах смереки виростають швидше, однак там вони менш стійкі до несприятливих факторів.

«Ці суцільні ялинники були насаджені штучно за часів Австро-Угорщини. Почалося це в ХІХ ст., тоді в імперії розвивалася паперова мануфактура, й деревина ялини ідеально для цього підходила», – пояснив «Укрінформу» Володимир Приступа, колишній директор Рахівського лісового господарства. На його думку, яку, до речі, поділяють багато інших лісівників, більш стійкими  лісові насадження зробило б висаджування змішаних порід.

Вимирання велетнів?

Площу висохлих лісів у Закарпатській області оцінюють у 1,5 тис. га. На Львівщині всохло 16,2 тис. га хвойних порід. Ліс втрачають не тільки Карпати, а й степові регіони. Так, Кіровоградщина «облисіла» на 3,4 тис. га сосон і 40,3 тис. га дубів. На Закарпатті також спостерігають масове всихання дубів, зокрема, в Ужгородському лісгоспі. Спочатку засихають верхні гілки дерева, потім опадає все листя, а на ослаблене дерево нападають шкідники. Попри обстеження, визначити причину цього явища не вдалося. Науковці кажуть, що викликати цю хворобу можуть дві небезпечні бактерії, однак сходяться на думці, що на стан лісових насаджень впливає і зміна клімату. Негативно діє коливання рівня ґрунтових вод, коли посуха чергується з перезволоженням.

«Найбільша площа пошкоджених дерев відзначається на території, де зафіксована була аномальна висока температура», – стверджують у лісництві. На щастя, 40% хворих дерев одужують, але решта за кілька років гине, і захворювання поширюється.

Фото: Ужгородський Держлісгосп

Страждають від цієї напасті переважно дерева, яким більше ста років. Із такими темпами виглядає на те, що новий «Дідо-дуб» на Закарпатті вже не виросте. Висихають у закарпатських лісах й інші породи – ясен, бук, каштан їстівний.

Але природний добір – завжди лотерея. У підліску підростає нове покоління дерев. Це повільний процес, та якщо хоча б деякі молоді рослини виявляться більш пристосованими до мінливих умов, у них є шанс стати довгожителями.

А якщо ні, їх сподіваються замінити на породи, яким новий клімат підійде. Висаджувати породи, які вважаються стійкими до потепління, стало фактично трендом. Так, на зміну місцевим хвойним, які опинилися під загрозою зникнення, закарпатські лісівники пробують вирощувати сосну жовту. Це хвойне дерево родом із Західних регіонів Північної Америки, але клімат Закарпаття виявився для нього цілком прийнятним. Існує ряд порід, які вважають перспективними у цьому напрямку – горіх чорний, модрина європейська, берека лікарська, дуглaсія. Останню, до прикладу, розмножують у Перечинському лісгоспі.

Так виглядають крихітні саджанці дугласії. Фото: Закарпаття онлайн

Цікаво, що в Кам’яницькому лісництві на Ужгородщині є ділянка, де ростуть дугласії, привезені з Північної Америки понад сто років тому. З них і беруть насіння для нових саджанців.

На жаль, континенти обмінюються не тільки деревами, а й шкідниками. Короїда-типографа, який замучив ліси у Євразії, випадково занесли до Америки, а в Азії зустрілися два види паразитів ясена, один з яких до того орудував у Європі, а другий – переважно в Америці. Отакі гастролі.

Казки віденського лісу

Всихання окремих порід дерев охопило не тільки Закарпаття і Україну, а значно ширше – усю Північну півкулю і навіть частину Південної. У США під загрозою знелісення опинилася територія, співмірна з площею Франції. В Європі підвищення середньорічних температур не витримують дерева, пристосовані до помірного, більш прохолодного клімату – звичайні ялини і сосни, і навіть буки та срібні ялини, які раніше вважалися посухостійкими. Ясени, особливо в країнах Балтії та Великій Британії, уражені некрозом гілок.

У одній Німеччині, яка завжди пишалася своїми предковічними хащами, необхідно відновити 114 тис. га лісу. Торік у країні на це виділили пів мільярда євро. Найсильніше страждають, знов-таки, ялини, які здатні витримати без дощу тільки від 4 до 6 тижнів. Румунія, Молдова і Албанія запровадили мораторії на вирубку лісу. Ощадливе природокористування не дозволить Європі облисіти повністю. Однак Міжнародний союз охорони природи встановив, що 42% видів дерев, які ростуть в Європі, перебувають під загрозою зникнення. При цьому найбільшою є небезпека для дерев, ендемічних для Європи – зникнення загрожує 58% унікальних для континенту видів. 15% з них під критичною загрозою, зокрема, горобина. Кінський каштан теж у небезпеці: його атакував інвазивний вид метеликів – каштанова мінуюча міль. В Україні ця паразитична міль вперше була виявлена наприкінці 1990-х саме на Закарпатті. Через неї листя міських каштанів жовтіє і влітку виглядає, як восени. З методів боротьби – завезення паразитів паразита або ін’єкції інсектицидів.

Фото: Зелене Закарпаття

Ще більш дивна ситуація з лісами в Амазонії. Вони, здавалося б, пристосовані до тепла краще, ніж будь-який інший лісовий масив. Але дослідження свідчать, що 1979 р. тривалість сезону засухи на півдні Амазонії зросла приблизно на сім днів за десять років. За деякими прогнозами, тропічні ліси у регіоні з часом зміняться на листопадні дерева чи навіть савани, а вони не настільки ефективно поглинають вуглекислий газ. Втім, станеться це суто через кліматичні зміни, або відіграють свою роль і хижацькі рубки, прогнози не уточнюють.

В Карпатах наявні обидві проблеми, але до такого видового різноманіття і запасів ресурсів, які є у тропіках, їм далеко. Тому, певно, до критичної межі тутешні ліси ризикують дійти швидше.

Джерело: https://pershij.com.ua/posukhy-i-parazyty-vid-choho-u-karpatakh-masovo-vysykhaiut-dereva/?fbclid=IwAR3M1DqCH2ELTW3ZzFLZfTqRV7tA7NoO3yUcDXqSjOFsrQ17oUnVJWRpHfE

Leave a reply