Припливло із Закарпаття? Кількість мікропластику в питній воді та Дунаї зросла втричі – Greenpeace Угорщини

0
43

За висновками останнього дослідження Greenpeace у річці Дунай виявлено багато часток мікропластику.

Виявили небезпечний мікропластик також у водопровідній воді в Будапешті, яка до цього вважалася однією з найчистіших в Європі.

На жаль, невластивий природі елемент проник навіть у мінеральну воду. Насамперед вода у пластикових пляшках містить надто високий рівень залишків пластику.

Організація замовила дослідження у WESSLING Hungary Ltd, незалежної лабораторії, для вимірювання мікропластику у Дунаю та у водопровідній воді.

Виходячи з висновків, пластмаси, такі як поліетилен та поліпропілен, головним чином присутні у воді, яку вживають мільйони угорців. Потрапляють вони сюди переважно з одноразових пластикових виробів.

Порівняно з попередніми дослідженнями, цього разу кількість мікропластику була втричі більшою: 147 частинок на куб води.

Пластик одноразового використання повинен бути прибраний з ринку, натомість всі мають перейти до використання пластикових виробів багаторазового використання, кажуть у Greenpeace. І сподіваються, що на результати звернуть увагу у кабінеті прем’єр-міністра Віктора Орбана.

Слід зазначити, що ВООЗ досі аналізує, які фізіологічні ефекти викликає в організмі людини мікропластик. Однак можна бути впевненими, що чимало хімічних агентів, пов’язаних з різними видами мікропластиків, дуже шкідливі для здоров’я.

Гергей Шімон, експерт з хімічних речовин Greenpeace, заявив, що очікують від уряду Угорщини заходів щодо заборони одноразових пластикових виробів і обгортки з ринку з 2021 року. Це міг би стати першим сміливим кроком на шляху до сталого розвитку економіки в Угорщині, що економить природні ресурси, а не виснажує їх.

За словами експерта пандемія коронавірусу довела, що наша планета та наше здоров’я є найважливішими.

Що таке мікропластик? Це маленькі шматочки пластику, менші за 5 мм. Найменша доступна для виявлення частка мала розмір 1 мкм (волосина – 17-18 мкм). Справжні найменші розміри мікропластику невідомі, бо ще немає приладів, щоб відфільтрувати і виміряти їх.

Найбільше мікропластику знаходять у формах маленьких шматочків та ниточок і це найчастіше “уламки” пластиків РЕТ1, РР5, PE4, PS6, PVC3.

Перш ніж потрапити в крани наших домівок або у пляшки, вода проходить довгі й різні шляхи з прісних водойм, постійно контактуючи з мікропластиком.

Одним зі шляхів потрапляння мікропластику до прісної води через неправильне поводження з відходами, тобто вільне викидання пластику в навколишнє середовище, або його потрапляння зі сміттєвих полігонів та звалищ.

Вчені виявили, що присутність у воді мікропластику прямо пропорційна близькості водойми до населених пунктів.

Нині найголовніше питання: якої шкоди мікропластик завдає людині? Відповідь ВООЗ – наразі для цього недостатньо досліджень.

Поки що відомо, що мікропластик проникає в організм і найбільше концентрується у шлунково-кишковому тракті (оскільки потрапляє переважно з їжею).

Щоб убезпечити себе від мікропластику в питній воді, варто прискіпливо вивчити, звідки саме походить вода, яку ви п’єте.

Є припущення, що частинки пластику можуть викликати імунну відповідь та ініціювати запалення тканин, але повноцінної відповіді про вплив на здоров’я людини на даний момент немає.

Доведена токсичність мікропластиків пов’язана на даний момент з їхніми домішками.

  • Фталати та DEHP проникають через плацентарний бар’єр і токсичні для статевої системи плоду;
  • Бісфенол А (BPA) — це речовина, яка може сприяти розвитку діабету 2 типу, аномальній роботі ферментів печінки та ін.;
  • Тетрабромбісфенол (TBBPA) порушує роботу ендокринної системи, зокрема щитовидної залози, гіпофіза і статевої системи.

Як вберегтися?

Слід намагатися встановлювати в своїх домівках високоякісні фільтри, наприклад, з системою зворотного осмосу. Варто уникати води з сумнівних джерел.

Серед інших порад науковців-екологів:

  • Не використовуйте пластикові пляшки повторно, не користуйтеся старою пластиковою тарою і не піддавайте пластик впливу температур.
  • За можливості, взагалі уникайте пластикової тари, замінивши її на скляну чи металеву.
  • Відмовтесь від використання гелів для душу та косметичних засобів з додаванням мікропластику
  • Мінімізуйте використання пластику в побуті, наявний віддавайте на переробку.

На жаль, подібних досліджень на наявність мікропластику у питаній воді ще не проводили в Україні. Утім колишній в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун неодноразово закликала українців відмовитися від використання одноразового пластику у побуті.

“Роль кожного важлива: менше використовуйте пластик, купуйте воду в склянках або беріть пляшку води з собою, щоби не купувати в магазині. За можливості – сортуйте пластик та віддавайте його на перероблення”, – закликала вона.

“Попри те, що приблизно 90% мікропластику виводиться з людського організму, цього може бути достатньо, щоб викликати локальні запалення, впливати на мікробіом травної системи, вивільняти токсини”, – зазначила Уляна Супрун.

Джерело: http://www.mukachevo.net/

Leave a reply