Інститут еколого-релегійних студій

Процес становлення Інституту протягом 12 років (з 2001 по 2012 роки) пройшов через ряд важливих етапів. В результаті реалізації ССЕЕ (Рада єпископських конференції Європи) унікального проекту (1999–2004 рр), метою якого було дослідження питання «екологічного покликання» християн, Римсько-католицька конференція єпископів України у 2000 році створила комісію з екології і мігрантів, а при Мукачівській греко-католицькій єпархії (що має статус sui juris) була у 2004 році створена Комісія з екології. Для організації роботи вищезгаданих комісій і покращення зв’язків із науковими та громадськими організаціями, владою, природоохоронними органами нами була у тому ж 2004 році створена суспільна організація Благодійний фонд «Церква і навколишнє середовище». Протягом останніх 12 років тривав важкий, але безперервний процес становлення Комісій по екології при церквах України, залучалися найкращі спеціалісти, викристалізовувалися напрямки роботи, визначалися завдання, були закладені основи формування екологічної бібліотеки і відеотеки, проведена значна кількість конференцій і міжнародних форумів, видано відповідну літературу. Оскільки більшість волонтерів, що сприяли розвитку роботи екологічних комісій при Церкві в Україні, були працівниками Ужгородського національного університету (УжНУ), то логічно саме при цьому університеті, для кращої координації дій, з допомогою LMU (Університет Людовика Максиміліана, Мюнхен) і підтримки DBU (Німецький федеральний фонд із збереження навколишнього середовища) був створений Інформаційний центр (2009-2012 р.), www.church-nature.ucoz.ru. Суспільні запити на роботу Інформаційного центру та підсумковий резонанс результатів його діяльності призвели до вдалого перетворення Центру в Інститут еколого-релігійних студій при УжНУ за підтримки Реновабіс.

Серед завдань Інституту значиться ефективне використання інтелектуального потенціалу, а також фінансових, матеріально-технічних і трудових ресурсів Ужгородського національного університету для сприяння підвищення якості підготовки спеціалістів і науково-педагогічних кадрів у вирішенні актуальних екологічних, еколого-освітніх і еколого-виховних проблем, як в Україні, так і на пострадянському просторі. На Інститут покладаються також завдання по виконанню комплексних досліджень проблем екологічних поглядів різних релігійних традицій, проведення дослідження взаємозв’язку освіти, екології, релігії, культури і екологічного виховання молоді та дорослих, вплив вмісту, форм, методів навчання і виховання на розвиток і формування екологічної свідомості людини у загальнокультурному контексті – як інтеграцію особистості з екологічною, професійною і духовною культурою.

Серед головних напрямків діяльності Інституту можна виділити наступні:

– Розвиток пріоритетних наукових напрямків на межі екології і релігії;

– Вивчення міжконфесійного діалогу у питаннях збереження навколишнього середовища;

– Дослідження проблематики значення і впливу релігії у вирішенні глобальних екологічних викликів 21 століття;

– Виявлення шляхів і можливостей екологічного виховання, навчання і просвіти у різних соціальних інститутах (дошкільні установи, школи, ВУЗи, Церква, суспільні об’єднання);

– Підготовка кадрів, у тому числі і вищої кваліфікації, в області екологічного богослов’я;

– Дослідження, систематизація, поширення і використання у навчанні екотеологічних ідей християнських та інших духовних мислителів;

– Виявлення у священних релігійних текстах різних релігійних традицій ідей охорони природи і збереження довкілля;

– Підготовка і публікація спільних наукових робіт – статтей, монографій, підручників, посібників, спеціалізованих молитовників, програм учбових дисциплін (у друкованому і електронному вигляді);

– Проведення наукових конференцій, симпозіумів, семінарів, шкіл та інших наукових форумів з тематики Інституту;

– Впровадження практичних результатів сумісних наукових і науково-освітніх проектів у суспільну практику і учбовий процес.

 

– Бесіди-лекції зі священиками (спільно з екологами) для віруючих

– Екологічні кінолекторії на церковних парафіях;

– Мультимедійні презентації про бережливе ставлення до природи у недільних школах;

– Екологічні екскурсії для дітей та дорослих на церковних парафіях;

– Екологічні велопробіги, велопоходи для  молоді та дітей, вело змагання;

У завдання Інституту входить також підтримка і розвиток наукових та ділових зв’язків з науковими, науково-освітніми установами і суспільними організаціями, як України, так і закордонних країн.

Серед основних здобутків команди Інституту є вдала координація роботи Комісії з екології та мігрантів Римо-Католицької Церкви в Україні і Комісії з екології Мукачівської Греко-Католицької єпархії. Завдяки нашим зусиллям розпочав свою роботу Комітет з екології Мукачівської Православної єпархії. Фахівці Інституту ведуть переговори і надають фахові консультації по створенню відповідних екологічних підрозділів при Духовному управлінні мусульман України; Закарпатській Реформатській церкві; Головному рабинаті Прогресивного юдаїзму Києва та України та при інших конфесійних напрямах в Україні та Росії.

Старт роботи Інституту еколого-релігійних студій в Ужгороді зумовлений в значній мірі вимогами часу, оскільки, згідно з даними Інституту Світових досліджень (World watch Institute), “зміна курсу”, тобто зміна політики світового співтовариства у напрямку до сталого розвитку, може тільки тоді матиме успіх, коли релігії переглянуть і виправдають свою роль і відповідальність у своїх стремліннях. П’ять основних цінностей за Гарднером (Gardner, 2010), які можуть бути створені релігійними інституціями для гідного внеску до сталого розвитку:

  1. Здатність сформулювати нові космології.
  2. Моральний авторитет.
  3. Велике коло прихильників.
  4. Значні матеріальні ресурси.
  5. Здатність до побудови спільноти.

Проф. Маркус Фогт (Vogt, 2012) доповнив перелік цінностей Гарднера з позицій католицької та світської точок зору:

  1. Християнська Церква є найстаршим глобальним гравцем (global prayer) на Землі, вона управляє впливовим світовим інститутом і структурою; таким чином, вона має особливий обов’язок і можливість боротися за глобалізацію солідарності.
  2. Християнська антропологія не вимірює цінність людини спожитими або виробленими продуктами. Отже, вона може направити людей на скромне, справедливе і відповідальне поводження з цими продуктами. В азіатських релігійних традиціях аскетизм ще більш сильний, ніж у християнській традиції.
  3. Віра в Творіння має на меті не тільки звернення із закликом до моральності, але й сприяння засобам інформації, які прагнуть створювати і доносити поняття моральних цінностей, а також сприймають екологічну відповідальність як невід’ємну частину самоповаги людини. Нам необхідний не просто заклик до моральності, а нова космологія.
  4. Відмінна ознака християнської точки зору в питаннях екології – це її коріння в культурному і соціальному контекстах. Захист навколишнього середовища і захист людини становлять єдність у християнській етиці.

Діяльність Інституту еколого-релігійних студій, в першу чергу, поширюється на територію країн Східної Європи, оскільки тут після розпаду Радянського Союзу помітне значне збільшення числа віруючих людей і відповідно росте вплив Церкви. На відміну від Західної Європи, де Церква поступово втрачає позиції, у країнах Східної Європи рівень релігійності зростає і на сьогодні Церква має один з найвищих рівнів довіри в суспільстві. Церква потроху оговтується від спадщини тоталітарних часів, відновлює інфраструктуру, а найважливіше – відроджує богословські школи і будує школу екологічного богослов’я. Тому робота Інституту, в значній мірі, покликана посприяти суспільству на шляху переходу до сталого розвитку, залучивши найпотужнішу і найвпливовішу інституцію в Україні та Східній Європі.

Вважаємо необхідним відмітити важливий внесок у становлення і розвиток Інституту еколого-релігійних студій професора Маркуса Фогта (ЛМУ, Мюнхен), який, разом із своєю командою, протягом всього цього періоду надавав практичну допомогу у роботі Комісій з екології при Церквах України. Відмітимо також, що вся ця допомога базувалася на волонтерських засадах і заслуговує нашої глибокої подяки.

Др. Олександр Бокотей, співзасновник і Виконавчий директор Інституту еколого-релігійних студій, Україна.

 

Про нас пишуть:

 листопад 2015 http://www.halo.hu/kezdolap/25/743-magyar-szorvany-napja