Майстер-клас із виготовлення писанок-зернівок

Напередодні великодніх свят педагогами Закарпатського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді Ольгою Величканич і Ганною Андрусь було проведено майстер-клас із виготовлення писанки-зернівки для юннатів екоцентру і дітей співробітників Харківського державного агротехнологічного університету.

Писанка – одна зі стародавніх форм українського народного розпису, символ весни, сонця, повернення природи до життя. Із давніх-давен яйце, як і дерево, вважалося символом весняного пробудження природи, зародження життя, продовження роду.

Період приходу весни, який у давні часи був справжнім святом для хлібороба, на території України припадає на квітень – початок травня. І ось у сиву давнину хлопці і дівчата, старі і малі – йшли до весняного лісу, де піснями й танцями, гаївками та хороводами славили воскресіння природи, її відродження і розквіт. Возвеличували життєдайну силу сонця як першооснови життя і вшановували один із головних символів цієї пори – яйце, з якого, як вважалось, і почалося життя на Землі. Розписували яйце символічними знаками, котрі згодом трансформувалися в орнамент. Так і виник звичай робити писанки.

Писанка виконувала роль оберега. Ця традиційна функція, як і найдавніший орнамент, частково збереглася й досі: трикутники, спіралі, клинці, трироги і свастики – все це знаки різних ритуалів і священних магічних чисел.

Старі люди кажуть: доки люди писатимуть писанки, доти у світі існуватиме любов. І справді, тільки велика любов може творити такі дива гармонії та уяви. Кожна писанка – це окремий малесенький світ, маленьке диво, створене руками народного генія. Її дарували на знак перемир’я, побажання здоров’я, краси, сили, врожаю, застосовували як запобігання від стихійного лиха.

Хто б міг подумати, але цій традиції тисячі років. І цієї весни юні майстрині і майстри розпочали підготовку до великодніх свят із виготовлення писанок, а саме зернівок.

На початку майстер-класу діти прослухали інформацію про святкування Великодня в Україні і на Закарпатті, види писанок, значення зображуваних символів, розповіли про традиції підготовки та святкування в своєму регіоні.

Кожен із учасників майстер-класу отримав картонну основу яйцеподібної форми, яку прикрасив тими символами, які найбільше припали до душі. Більшість дітей виготовляли писанку для мами, тож зображували на ній символи-обереги, символи здоров’я та довголіття, добробуту, кохання. Для оздоблення використовували манну, кукурудзяну і перлову крупи, рис, гречку, пшоно, горох.

Працювали дружньо, творчо і завзято. Готовими роботами діти прикрасили великоднє деревце, попередньо подумки загадавши бажання, яке б вони хотіли, щоб збулося на Великдень.

Гадаємо, що більшість бажань була про мир, якнайшвидше завершення війни і повернення родин до рідних домівок.

Ольга Величканич, завідувачка відділу біології та дослідницько-експериментальної роботи ЗОЕНЦ.

Захід проведено у рамках співпраці Закарпатського обласного еколого-натуралістичного центру (https://www.facebook.com/zoenc.inform) з Інститутом еколого-релігійних студій (IERShttps://www.facebook.com/IERS.org.ua   (керівник Олександр Бокотей https://www.facebook.com/alexander.bokoteyза підтримки Союзу охорони природи Німеччини  (NABU https://www.facebook.com/Naturschutzbund/ , https://www.facebook.com/nabu.international/), координатор проєкту Ivan Tymofeiev https://www.facebook.com/ivan.tymofeiev).

Інформаційна служба IERS.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

%d bloggers like this: