Юннати дізнались цікаве про бджіл та скуштували цілющого меду

Бджола є давнім супутником людини впродовж тисячоліть. А мед є надзвичайно смачним та корисним продуктом.

В минулі часи кожне село в Україні мало пасіку. Сьогодні бажаючих займатись бджільництвом меншає з кожним роком. І, хоча Україна залишається однією з провідних держав світу з виробництва меду, кількість сімей крилатих трудівниць так само зменшується.

Проте, культуру бджільництва вдається зберегти завдяки домашнім пасікам. Так, однією з них є пасіка, яка розташована на території Закарпатського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді. 

На занятті гуртка „Юні квітникарі”, вивчаючи тему „Запилення квіткових рослин„ юннати ознайомилися із бджолами, як основними запилювачами покритонасінних.

Гурткове заняття розпочалось з теоретичної частини, де керівниця гуртка Оксана Кремінь ознайомила своїх вихованців зі способом життя та середовищем існування бджіл. „Відомо, що бджоли дуже цікаві комахи. Одна бджолина сім’я налічує до 100 тисяч комах, а усіма ними керує одна матка-королева. Спілкуються вони між собою за допомогою танцю.  В складних рухах „бджолиного танцю” міститься неймовірно важлива інформація. Вона стосується: координат ділянки, напрямку польоту, відстані до неї, кількості нектару і квіткового пилку”, – розповіла своїм вихованцям Оксана Іванівна.

Дізнавшись про те, що бджоли мають 5 очей, у дітей виникло бажання вже якнайшвидше роздивитись цих комах. Перейшовши безпосередньо до місця розміщення бджолиних сімей на юннатів чекав пан Юрій, який багато років професійно займається бджільництвом. Так, Юрій Миколайович охоче показав дітям 6 карпатських бджолиних сімей, які зараз безупинно трудяться, виготовляючи цінні, корисні, природні ліки і смачні продукти.

Після цього почалось найцікавіше. Дітям було дуже цікаво самостійно спробувати розпалити димар та покрутити ручку медогону. Для того, щоб бджоли не хвилювались, окурили їх димом з димаря, після чого бажаючі сміливці одягнули захисні маски та зазирнули у вулик. Відкрив пасічник вулика, немов чарівну скриньку, засяяли очі, перехопило від захвату дихання, бо багато хто із нас вперше так близько зміг побачити велику бджолину сім’ю, зокрема: бджолину королеву (матку), робочих бджіл та трутнів.

В спеціальних посудинах зі збільшуваним склом, гуртківці завзято спостерігали за комахами, представниками бджолиної сім’ї, обговорюючи між собою їх покрив, будову тіла, колір та розмір.

На очах у гуртківців пасічник продемонстрував справжній укус бджоли. Діти спостерігали, як жало потрапляючи в шкірний покрив продовжувало випускати отруту, викликаючи біль. Ретельно витягнувши жало, Юрій Миколайович зауважив, що для здорової людини укус комахи безпечний, проте людям з алергічною реакцією слід уникати нападу ос, бджіл та інших комах, що жалять.

Смачним бонусом для діток стало ласування свіжого меду власне з щойно діставших бджолиних сот.

Гуртківці звернули увагу на те, що зараз на території екоцентру квітнуть різноманітні рослини, з яких бджілки-трудівниці збирають солодкий нектар для виготовлення меду, а це – конюшина, липа, троянди, півонії, клематис тощо.

В кінці заняття юні природолюби активно обговорювали все побачене і почуте, дійшовши висновків, що любити природу означає берегти її біорізноманіття:

„Так, на прикладі бджіл ми бачимо, як працює справжній колектив” – зауважила Даринка із Харкова.

„Ці дивовижні смугасті комахи взаємодіють один з одним. Вони є частиною природи, і всі їх дії потрібні для того, щоб підтримувати природний баланс на нашій планеті Земля” – відмітив Олександр, вихованець гуртка.

Захід проведено у рамках співпраці Закарпатський обласний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді – ЗОЕНЦ спільно Institute of Ecological and Religious Studies- IERS (керівник Alexander Bokotey) з Союзом охорони природи Німеччини (#NABU), координатор проєкту Ivan Tymofeiev.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

%d bloggers like this: