У гірському селі Синевирська Поляна, що знаходиться у північній частині національного природного парку «Синевир», збереглася дерев’яна церква Покрови Пресвятої Богородиці, яка датується 1817 роком, про що свідчить напис на одвірку. Споруда знаходиться на висоті близько 900 метрів над рівнем моря.
«Вежа цього храму складається з гранчастої бані, глухого ліхтаря і главки над ним. Цю вежу облюбували рідкісні кажани. Вони знайшли собі тут надійне пристанище. Отже, церкву Покрови Пресвятої Богородиці у Синевирській Поляні можна назвати своєрідною резервацією, адже це пам’ятка архітектури національного значення і середовище існування рідкісних видів, які внесені до Червоної книги України», – каже директор Інституту еколого-релігійних студій Олександр Бокотей.
«Це прекрасна культова споруда, для якої характерний бароковий стиль. Знаходиться на пагорбі, у центрі села. Поруч – дерев’яна двоярусна дзвіниця з декоративним куполом, яка також є пам’яткою архітектури. Обидві споруди є справжньою окрасою села і гармонійно вписуються в навколишній гірський ландшафт», – каже експерт Інституту еколого-релігійних студій Михайло Біланич.
За переказами горян, перший храм у Синевирській Поляні був побудований на початку XVІІІ ст. в урочищі Болота. Якось хрест з церкви вітер переніс на протилежний берег річки. Люди сприйняли це за Божий знак, тож на тому місці спорудили новий храм, який зберігся до сьогодні.
Інформаційна служба ІЕРС