Лісові ініціативи: вивчай, люби, оберігай

0
236

16 червня експерти Інституту еколого-релігійних студій разом із науковими  співробітниками  сектору природи відділу історії та краєзнавства Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького, керівниками гуртків (Величканич Ольгою, Копча Мирославою, Стрічко Оксаною, Катрич Іриною, Андрусь Ганною, Спащук Анастасією, Павко Мариною) та юннатами   ЗОЕНЦу досліджували ліс в мікрорайоні «Шахта» в околицях Ужгорода.

 

 

 

 

 

 

 

 

Експерт ІЕРС Біланич М.  розповів про основні деревні породи, які учні бачили під час екскурсії. Домінуючим видом тут був дуб звичайний (Quercus robur L.), траплялися сосни (Pínus sylvéstris L.), граби (Carpinus betulus L.), черешні дикі (Prúnus ávium), клен татарський (Ácer tatáricum) та інші клени, тополі (Populus sp.), кущі глоду колючого (Crataegus oxyacantha), ожини (Rubus sp.) і т.д (разом нарахували 12 видів дерев і кущів).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дітки розглядали та порівнювали листкові пластинки, досліджували кору на дотик, збирали й визначали плоди. Вони зробили також  обміри дерев (обхват та висоту, яку вимірювали за допомогою додатку для смартфону Meazure Hight)   і внесли дані в спеціальну анкету.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Старший науковий співробітник сектору природи Руслана Джахман поділилася своїм досвідом роботи в польових умовах. Вона продемонструвала, як потрібно  правильно збирати рослини для гербарію. Гербарний аркуш містить багато цікавої інформації для ботаніків, адже це прямий доказ того, що рослина зростала на певній території. Про деякі види відомо лише завдяки гербарію, тому що  в природі вони вже зникли.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Під час екскурсії звертали також увагу на трав’яну рослинність, гриби та слухали спів пташок. Найактивнішими співаками були чорні дрозди (Turdus merula)  та синиці великі (Parus major). Час від часу з’являлися ворони сірі (Corvus cornix L.). У лісі вже починає розквітати інвазійний вид розрив-трава дрібноквіткова (Impatiens parviflora DC.).

Науковці наголошували про небезпечність адвентивних видів, про їхній вплив на біорізноманіття.

Руслана Василівна показала світлини гербарних зразків, які зберігаються у музейних фондах: найстаріший із 1851 року та розповіла про вчених, які збирали гербарій на Закарпатті.Діти дізналися про Лайоша Вагнера (1815-1888), Шандора Магочі-Дітца (1855-1945) та Іштвана Лаудона (1862-1924).

Науковці також наголосили на тому, що рідкісні червонокнижні види рослин вилучати з природного середовища не можна. Інформацію про них потрібно занотувати в польовому щоденнику. Юні дослідники природи теж записували  спостереження у своїх робочих зошитах.

Практичне навчання безпосередньо в лісі закріплює теоретичні знання, набуті в шкільному класі, а спілкування з природою покращує стосунки дітей з навколишнім середовищем.

Еколого-освітній захід з елементами STEAM проходив в рамках проекту «Молодіжна школа сталого розвитку Карпат», який реалізовується Інститутом еколого-релігійних студій (IERS) (керівник Олександр Бокотей) у співпраці з Союзом охорони природи Німеччини (NABU) за підтримки VGP FUNDATION (менеджер проекту Іван Тимофеєв).

Інформаційна служба ІЕРС

Leave a reply