ІЕРС

Інститут еколого-релігійних студій
Пошук

Реалії життя найзахіднішого регіону України – Закарпаття в часі військової агресії

Share:

Facebook
Twitter
LinkedIn
Email
WhatsApp

Жахи війни Росії, яку веде Росія проти України з 24 лютого 2022 року в тій чи іншій мірі торкнулись кожного  міста і кожного  жителя України. Хтось не витримав в перші дні  війни і виїхав за кордон, а хтось з українських олігархів навіть завчасно, будучи попередженими з таємних джерел, покинули країну ще до 24 лютого. Але більшість українців, маючи надію на те, що в Україні в швидкому часі настане мир, залишились на своїх рідних землях, або ставши тимчасовими внутрішньо-переселеними особами, покинувши рідні міста і поселившись у західно-українських містах, містечках та селах. Більша частина українських дітей за даними ЮНІСЕФ, стали біженцями

Але повітряна тривога, яку могли почути спершу лише в східних, північних та південних регіонах України, з часом поширилась на кожна місто і село. Через три тижні вона стала частим явищем і у Західних областях. Ще з перших днів жителям Ужгорода Міська рада дала вказівку почистити підвали будинків і обладнати під бомбосховища, адже спеціалізованих бомбосховищ для всього міста не вистачає.  Так ми намагалися і робити: організували наскільки могли умови, які необхідні в бомбосховищі. Там є і запаси води, лавки для сидіння, спеціальні дошки і покриття, щоб не мерзли ноги, інструменти про всяк випадок. Але все-таки підвали на мають того рівня захисту, який потрібен для бомбосховища. Тим не менше, Ужгородска Міська рада, дізнавшись, що такий підвал оформлений, внесла його в такий список. Напередодні – три  роки підряд – ми просили Міську раду міста допомогти виршити проблему із періодичним затопленням підвалів нашого будинку в дощові сезони року. На це виділялись кошти, але роботи так і не були проведені через різні інженерні проблеми та інші причини. Але так сталось, що тепер такий підвал став дуже в пригоді.


Ми створювали в ньому умови бомбосховища, але не думали, що прийдеться ним скористатись, але за третій тиждень війни все-таки прийшлось. Кілька днів ц цьому тижні в місті звучали сирени «повітряної тривоги», тому всі жильці нашого дому, а також з інших ОСББ приходили ховатись в нашому, не такому вже і надійному підвалі. Але в інших ОСББ підвали ще в гіршому стані. В ніч з пятниці на суботу 11-12 березня нам прийшлось більшу частину ночі витримати в тих вологих умовах підвалів. Окрім дорослих там було багато діток. І можна подякувати Богу, що хоча б місто не було піддане ворожим атакам, бо невідомо чи витримали б старі будівлі міста навіть ударних хвиль від таких атак.


Надіємось, що якнайскоріше цей жах війни покине нашу рідну Україну і ніколи більше не доведеться проводити ночі в підвалах ні одному жителю, ні в одному її місті.

Share:

Facebook
Twitter
LinkedIn
Email
WhatsApp

Залишити відповідь

Берегівські гімназисти вчаться спостерігати за птахами

Учні Берегівської гімназії «Опре Рома» відвідали волонтерський центр «Кожен може допомогти», щоб навчитися спостерігати за пернатими і ознайомитися з різноманітними конструкціями пташиних гнізд та годівниць.

Ековистава «Таємниця маленької сови» здобула перемогу в чотирьох номінаціях Всеукраїнського конкурсу

Екологічна вистава Закарпатського академічного обласного театру ляльок «Таємниця маленької сови» здобула перемогу в чотирьох номінаціях Всеукраїнського віртуального огляду-конкурсу «Прем’єри сезону».