ІЕРС

Інститут еколого-релігійних студій
Пошук

Шляхами жителів церковних веж

Share:

Facebook
Twitter
LinkedIn
Email
WhatsApp

У 2007 році в Німеччині був розпочатий проєкт «Життєвий простір церковних веж: НАБУ та парафії разом для більшої охорони видів» https://www.nabu.de/tiere-und-pflanzen/aktionen-und-projekte/lebensraum-kirchturm/index.html

Вежі церков – ідеальне місце для  поселення кажанів, облаштування гнізд сов та існування інших видів тварин. Церкви, які особливо прихильні до охорони різних видів у рамках цього проєкту, отримали сертифікати й табличку (яка кріпиться біля храму), що свідчать про їхню дружність до цих раритетних тварин. У такий спосіб кожен можете дізнатися, які церкви вже були визнані дружніми до кажанів і як церква у вашій громаді може стати місцем проживання тварин. Кампанія була розпочата і здійснювалася Консультативним комітетом із питань німецьких дзвонів. Інститут еколого-релігійних студій, перейнявши досвід НАБУ, разом із партнерами з Румунії, Угорщини та Словаччини започаткував міжнародний проєкт «BAT4MAN: Підвищення екологічної обізнаності місцевого населення шляхом спільного збереження кажанів у прикордонних районах Угорщини, Словаччини, Румунії та України» (керівник – Олександр Бокотей). Ще до виникнення ідеї проекту стипендіат від Інстиутуту Еколого-релігійних студій у НАБУ  – Юрій Васько проходив стажування на тему «Жителі церковних веж» (Берлін 2017-2018). Досвід його стажування також був врахований у розробці заявки на проєкт і є дуже корисним для його реалізації.
Проєкт фінансується Європейським Союзом за допомогою програми транскордонного співробітництва ENI 2014-2020 Угорщини, Словаччини, Румунії та України https://huskroua-cbc.eu/.

У рамках цього проєкту для дослідження кажанів був запрошений відомий орнітолог Андрій-Тарас Башта — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Інституту екології Карпат Національної академії наук України.  Він проводив основні дослідження і працював над визначенням видів різними методами: за наявністю посліду, візуальним обстеженням горищ і дзвіниць та інРаніше відбувся  перший етап дослідження кажанів – жителів храмів Ужгородщини (https://prozahid.com/pid-dakhom-khramu-v-hostiakh-u-nespravedlyvo-obvynuvachuvanykh-u-posibnytstvi-covid-19-kazhaniv/).

Другий етап дослідження проводився на Берегівщині. Брегівщина – дуже цікавий в архітектурному та природному плані регіон, детально досліджений та опублікований в працях краєзнавця Олега Супруненка, зокрема в монографії «Архітектурні, історичні та природні цінності Берегівщини» (2013 р.) (https://zakarpattya.net.ua/News/117091-U-Berehovi-prezentuvaly-knyzhku-pro-arkhitekturni-istorychni-ta-pryrodni-tsinnosti-Berehivshchyny-FOTO).
У цьому районі зосталось ще багато цікавих речей, якими він нас дивує і які варто описувати. У нашому випадку – це власне біорізноманіття веж та дахів храмів Берегівщини.

Те, що дослідження кажанів здійснюється влітку, є логічним, адже саме в цей період кажани живуть тут,  народжують і вирощують потомство! Глибокою осінню і аж до початків весняних теплих днів кажани перебираються з-під дахів і веж храмів у підвали будівель, штольні і печери, бо там стабільніша температура повітря, що не дасть їм замерзнути.

Процес розмноження кажанів цікавий і дещо унікальний. Розпочинається у жовтні, коли тварини активно відгодовуються перед зимівлею. Самки спарюються з одним чи кількома самцями, а далі відбувається найцікавіше: сперма самця консервується у статевих органах самиці, через що запліднення відбувається не одразу. У такому стані вони і перебувають весь зимовий період.
З настанням тепла навесні кажани прокидаються та залишають свої зимові домівки. Організм майбутньої мами запускає механізми утворення яйцеклітини та її запліднення. У самиці росте й розвивається один, рідше два ембріони. На повне формування дитинчат необхідно один-два місяці. Народжуються вони саме у червні. Дитинчата живі, сліпі та без шерсті, харчуються молоком матері. Тримаються на матері понад два тижні.
⠀      Враховуючи такі фізіологічні особливості розмноження кажанів та зростання рівня різних небезпек, дуже важливо берегти ці види тварин. А для цього потрібно більше про них дізнаватись.
⠀       Тому  співробітники Інституту еколого-релігійних студій вчились на практиці реалізовувати досвід, набутий від Союзу охорони природи та біорізноманіття Німеччини, досліджуючи різні види кажанів, ведучи їхній пошук у храмах,  формуючи маршрути та відмічаючи на карті храми, де є поодинокі кажани, а де – їхні колонії, подекуди навіть колонії двох видів.
За три дні було софрмовано і досліджено три маршрути:

  1. Берегово – Дейда – Бейгань – Балажер – Яноші (25 червня);
  2. Берегово – Мочола – Бадалово – Варієво – Боржава – Квасово (26 червня);
  3. Запсонь – Косино – Данилівка – Бадов – Батьово – Баркасово – Рафайлово – Берегово (27 червня).
    У процесі досліджень збирали та відмічали інформацію про храми, де на майбутнє потрібно буде  установити:

    – інформаційні таблиці (5шт.);
    – попереджувальні таблиці (20 шт.);
    – ящики для кажанів (70 шт.);
    – туристична карту (1 шт.).

Дослідники обстежили за три дні на Берегівщині 4 римо-католицькі храми,  9 греко-католицьких храмів  та 14 реформатських храмів. У одному з реформатських храмів знайшли досить рідкісний вид кажанів.

Під час продовження експедиції з дослідження біорізноманіття кажанів у храмах Берегівщини познайомилися з цікавими людьми, унікальною архітектурою і отримали чудові результати, які будуть опубліковані в рамках наукових статей.

Окрім кажанів, вежі і горища храмів часто населяють птахи, зокрема сови, голуби, ластівки, горобці (та ін.), різні комахи, павукоподібні та низка інших тварин.  

Фото 2.  Ластівка сільська та її гніздо

Отже, на часі кілька цікавих заміток про самі храми

На самому початку дослідники обстежили храми містечка Берегово. В римо-католицькому  храмі Воздвиження Святого Хреста (архітектурна пам’ятка XV ст. https://vilneslovo.com/%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%BE-%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BB-%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE/) довелось досить високо залазити під його купол. Але винагородою за це було те, що дослідники побачили старовинні написи на стінах храму.

Фото 3 і 4 . Історичні написи та дзвони в римо-католицькому  храмі Воздвиження Святого Хреста 

Кажани також живуть у вежі греко-католицького храму в с. Квасово.

Фото 5. Храм Покрова Пресвятої Богородиці у с. Квасово

 

Кажани можуть жити у віковому дереві липи, що біля храму, в якому є величезне дупло.

Фото 6.   Вiкова липа у с. Квасово

Надзвичайно цікавим є храм у с. Яноші.

Фото 7. Греко-католицький храм у с. Яноші

Окрім того, що тут живуть аж дві колонії кажанів, є  ще багато інших захоплюючих речей. По-перше, це іконостас і розпис, які зробив відомий місцевий художник ХІХ століття Ф. Видра.

Фото 8. Іконостас та частина розпису, виконані  Ф. Видрою

         На дворі біля цього храму є поховання  людини, яка померла 1918 року від “іспанки” –епідемії, що вирувала тоді в Європі.

У с. Бадалово є дуже гарний реформатський храм. Відкрив дослідникам двері будівельник, який працював над недавньою реставрацією цього храму і розказав багато цікавих речей про саму ж реставрацію. У зв’язку з тим що тут відбулася реставрація даху, кажанів тут не виявлено, зате вже встигли побувати сови.

 

Фото 9. Реформатський храм у с. Бадалово

Фото 10Реформатська церква с. Гать (1839, 1987)

Після Берегівського району під час третього етапу досліджень було обстежено кілька десятків храмів різних конфесій в багатьох селах Виноградівського району: Федорово (Тіводорфолво),  Ботар, Четфалво, Шаланки, Перехрестя, Нове село, Матієво, Вербовець, Чорний Потік, Кідьош, Великі Береги, Верхні Ремети. Також дослідили кілька храмів самого міста Виноградова, у двох з яких здобули плідні результати, виявивши цікаві колонії рукокрилих.

Окрім цього, найбільшу колонію кажанів виявили в селі Богаревиця Іршавського району, куди звернули з основного маршруту, побачичвши православний храм на пагорбі. Але всі інші основні населені пункти Іршавського району планується обстежити під час наступних експедицій.

Фото 11 і 12. Православна церква в с. Богаревиця

Узагалі в кожному селі і місті Закарпаття можна знайти цікаві в архітектурному та історичному плані храми. А коли дослідження біорізноманіття кажанів та хижих птахів (яким захоплюється Леонід Покритюк, який також долучився до команди дослідників) буде завершено, ці храми стануть ще більш цікавими, зокрема і для багатьох туристів, що захоплюються тваринним світом.

Фото 13 . Реформатський храм в м. Виноградово

 

Прикладом і доказом цього можна назвати капличку над струмком у Горецьку Костельному (Польща), яка є також одним із пунктів природничої стежинки в тих місцях і яка відома тим, що в ній під дахом живуть кажани, а тому, крім обрядової функції, вона виконує ще й природоохоронну та еколого-виховну функції.

Фото 14 і 15 . Греко-католицький храм у м. Виноградово

Дослідники щиро вдячні всім отцям-парохам та пасторам і відповідальним особам, які щиро приймали дослідників і відчиняли храми для можливості дослідження кажанів та птахів у них!

 

Ще деякі храми Берегівського району

Біланич Михайло, співробітник Інституту еколого-релігійних студій, зав. сектору природи ЗОКМ ім. Т. Легоцького, краєзнавець

Share:

Facebook
Twitter
LinkedIn
Email
WhatsApp

Залишити відповідь

Берегівські гімназисти вчаться спостерігати за птахами

Учні Берегівської гімназії «Опре Рома» відвідали волонтерський центр «Кожен може допомогти», щоб навчитися спостерігати за пернатими і ознайомитися з різноманітними конструкціями пташиних гнізд та годівниць.

Ековистава «Таємниця маленької сови» здобула перемогу в чотирьох номінаціях Всеукраїнського конкурсу

Екологічна вистава Закарпатського академічного обласного театру ляльок «Таємниця маленької сови» здобула перемогу в чотирьох номінаціях Всеукраїнського віртуального огляду-конкурсу «Прем’єри сезону».