ІЕРС

Інститут еколого-релігійних студій
Пошук

Всесвітній фонд природи б’є тривогу: в Україні все менше степів та прісноводних ресурсів

Share:

Facebook
Twitter
LinkedIn
Email
WhatsApp

Прісноводні ресурси в Україні у дуже поганому стані. Про це заявляють у Всесвітньому фонді природи (WWF).

Згідно з інструментом WWF Water Risk Filter, прісноводні ресурси мають позначку “високий ризик” і впевнено прямують до статусу “дуже високий ризик”.

Також згідно зі звітом “Жива планета” від WWF, найбільш страждають в Україні екосистеми боліт та степової зони: площа степів за останні десятиліття скоротилася з 40% території країни до лише кількох відсотків.

На Поліссі за останні 100 років було осушено понад 1 млн га боліт.

Як стверджує фонд, в Україні лише 6,77% площі країни заповідні.

Фото: Болота України

“Цей показник має збільшуватися. Насамперед необхідно прискорити надання найвищого охоронного статусу українським пралісам, квазіпралісам та природним лісам, яких, за оцінкою WWF, лише в Карпатах близько 100 тисяч га. 

І тільки близько 57 000 га мають природоохоронний статус“,  йдеться в пресрелізі надісланому “Українській правді. Життя”.

Що робити Україні, щоб зупинити тенденцію втрачати природні ресурси?

WWF надає такі рекомендації

1. Збільшити долю природних територій в Україні:

  • категорично заборонити орання заплав річок, луків та залишків степу і загалом повернути в стан природних територій (боліт, луків, степу, лісу) частину малоефективних для агровиробництва орних земель (за деякими оцінками – близько 10 млн га);
  • заборонити дренаж природних територій по всій країні;
  • збільшити площу земель лісового фонду (зокрема, за рахунок самосійних лісів) та перевести похідні монокультурні насадження в природні (багатовидові);
  • провести масштабне відновлення природних водно-болотних угідь та торфяників, особливо на Поліссі;
  • збільшити % природоохоронних територій, спираючись на загальноєвропейські цілі (до 30% території до 2030 року) та переглянути бачення та цілі існування цих територій.

2. Вже у 2021 році створити національну стратегію з біорізноманіття на найближчі 10 років, яка враховуватиме комплексні питання з моніторингу живих організмів, управління їх популяціями та дії для відновлення цінних природних комплексів.

3. Негайно ініціювати масштабне дослідження впливу хімічних речовин, що використовуються у захисті рослин на природний світ та зменшити їх використання. Зокрема тих, що використовуються в агровиробництві та пов’язані з втратою комах-запилювачів, наприклад бджіл, від яких залежить наша продовольча безпека.

4. Запровадити моніторинг водних біологічних ресурсів та здійснювати управління над їхнєю добиччю.

5. Створити плани дій з трансформації всіх секторів економіки для зменшення навантаження на природу. Основою може слугувати Європейський зелений курс – програма дій Європейської комісії, в центрі якої – амбіційний план переходу до кліматично нейтральної Європи до 2050 року.

6. Запровадити дієвий план боротьби з браконьєрством

7. Забезпечити належне фінансування програм, пов’язаних із зменшення навантаження на навколишнє середовище та охороною біорізноманіття.

8. Сприяти розвитку дружніх до природи мислення та поведінки на рівні кожного українця.

Джерело: https://life.pravda.com.ua/society/2020/09/10/242279/

Share:

Facebook
Twitter
LinkedIn
Email
WhatsApp

Залишити відповідь

Берегівські гімназисти вчаться спостерігати за птахами

Учні Берегівської гімназії «Опре Рома» відвідали волонтерський центр «Кожен може допомогти», щоб навчитися спостерігати за пернатими і ознайомитися з різноманітними конструкціями пташиних гнізд та годівниць.

Ековистава «Таємниця маленької сови» здобула перемогу в чотирьох номінаціях Всеукраїнського конкурсу

Екологічна вистава Закарпатського академічного обласного театру ляльок «Таємниця маленької сови» здобула перемогу в чотирьох номінаціях Всеукраїнського віртуального огляду-конкурсу «Прем’єри сезону».